Масляна прийшла!

                   

       Прийшла Масляна до нас.

       Її зустрічаємо,

       З сиром, маслом, калачем,

       З бубликами і млинцем.

Згідно легенди, Масляна народилася на півночі. Батьком її був Мороз. Якось в саму сувору та сумну пору року чоловік побачив її. Вона ховалася за величезними заметами. Чоловік призвав її допомогти людям, зігріти їх та розвеселити. Масляна прийшла, але не такою дівчиною, що ховалася у лісі, а здоровою бабою, з великими рум’яними щоками, підступними очами, не з посмішкою на вустах, а з хохотом. Вона примусила людину забути про зиму, розігріла кров в жилах, схватила за руки пустилася з нею танцювати до непритомності.

Масляна або Масниця - одне з календарно-побутових свят, яке пов’язане із давнім народним звичаєм - проводами зими і зустріччю весни. Припадає воно на останній тиждень перед початком Великого посту. Адже цілих 7 днів можна вживати скоромну їжу: м'ясо, сало, ковбаси, яйця і щодня – вареники з сиром, политі сметаною… Набиралися сил перед довгим постом. Щодня жінки, молодь і діти гуляли, пригощались варениками з сиром, пекли млинці, круглі, як сонечко.

Свято проводів зими та зустрічі весни – одне з найбільш улюблених для всіх слов’янських народів. Воно відображає загальну радість у зв’язку з приходом бажаної весни, і з розквітом природи і самої людини. Масляну святкують по-різному, але постійна основа свята – боротьба сил зими і весни, що завершується спаленням символу зими – опудалом, і загальним святкуванням, святковою трапезою, у центрі якої млинець, як символ сонця. 
Запрошуємо всіх відсвяткувати Маляну з нами 12 березня - у школі, а 13 березня - у парку біля БК Ілліча.

Бережіть первоцвіт!

БЕРЕЖІТЬ ПЕРВОЦВІТ!

Первоцвітам не страшні ані сніг, ані злі морози – до всіляких примх природи ці ранні квіти добре пристосувались. Але є у них інший, набагато страшніший ворог, від якого важко врятуватись – це ми з вами. В Україні вже зникло майже 50 видів рослин. І цей процес триває... Дуже швид­ко з лиця Землі зникають усі види підсніж­ників, диких тюльпанів, сон-трави та інших первоцвітів. Ще трішки і ми більше ніколи не зможемо милуватись їх красою, а наші діти та онуки будуть знати про них лише з книг та оповідей.

Перші квіти після тривалої зими приносять величезну втіху для душі. Прогулянка до лісу ранньої весни – просто спокуса. Руки так і тяг­нуться до квітів… Але не поспішайте рвати це чудо!

Збирання первоцвітів дуже шкідливе для природи тим, що не дає можливості рослинам утворити насіння. До того ж ушкоджуються сусідні квітки, ламаються стебла та бруньки, повністю нівечаться рослини.

Зірвали стеблину з трьома первоцвітами, а це означає, що загинуло 45 – 60 насінин. І як наслідок – відсутність нових рослин. Для того, щоб з насіння конвалії виросла доросла квітуча рослина, необхідно 7 – 8 років. Сам процес проростання насіння тривалий і складний.

Первоцвіти ще мають іншу назву – ефемероїди. Це слово грецького походження і в перек­ла-ді означає "скороминучий”, "швидкоплинний”. Така назва пов’язана з тим, що ці рослини дуже швидко зацвітають. Ефемероїди готуються до весни ще восени, накопичуючи в своїх цибулинах запаси поживних речовин, щоб раніше від інших рослин зустріти весну та потішити нас своєю красою. Їм не страшні ані сніг, ані злі морози – до примхливої природи ці ранні квіти чудово пристосувались. Але у них є інший ворог і від якого важко врятуватися – люди.

Поступово наші ліси збіднюються на ці чудові дарунки природи, серед яких первоцвіт весняний, підсніжник складчастий білосніжний, пролі­сок, мати-й-мачуха, сон-трава, конвалія, медунка, горицвіт весняний, білоцвіт весняний, ряст. Нині деякі види належать до категорії рідкісних або зникаючих рослин, занесені до Червоної книги – проліска сибірська, горицвіт весняний, первоцвіт дрібний, білоцвіт весняний, цикламен Кузнєцова.

Первоцвіти мають і естетичне, і практичне значення. Нектаром квітів ласують бджоли, джмелі, метелики, а мурашки з’їдають частину насіння. Отже, перші весняні квіти не тільки звеселяють людей, а й напоюють своїм нектаром, годують пилком і насінням мешканців лісу, лікують їх і нас.

Всі вони потребують нашого захисту. Не знищуйте квіти! Квітка у вазі – полонянка, яка приречена на загибель. Хай лісові квіти тішать око, серце і душу всіх, хто прийде слідом за вами у ліс.

Первоцвіти – безцінний дар природи, перша посмішка весни, прикраса лісів!